Історія підприємства

1 logoІсторія одного з перших підприємств вітчизняної коксохімії почалася в серпні 1927 року. Не було урочистого мітингу, ніхто не вимовляв промов, коли безіменний робочий вийняв першу лопату ґрунту на місці майбутнього коксохімічного заводу на березі Дніпра в Кам'янському.

Спочатку коксохім планувався як окремий цех Дніпровського металургійного заводу - легендарної Дзержинки. І лише потім він виділився в самостійне підприємство - Дніпродзержинський коксохімічний завод №24. Дзержинка вдихнула в нього життя, вона стимулювала його розвиток і вдосконалення.

На будівництві заводу вперше в країні був застосований спосіб глибинного водовідливу для зниження рівня ґрунтових вод на місці спорудження котлованів. Осушене таким способом дно котловану покрили дороговартісною тришарової ізоляцією з свинцевих листів, зварених автогеном. І тільки потім на цю свинцеву підстилку був покладений гранітобетон.

Інженерні рішення об'єктів по будівництву коксохімічного заводу були дуже складними для того часу, тому багато потужностей заводу зводилися під керівництвом інженерів з Бельгії, Франції, Німеччини. На досвіді будівництва перших коксохімічних підприємств вчилися вітчизняні будівельники та проеєктувальники. Надалі коксохімічні заводи на території колишнього СРСР зводилися вже по вітчизняним проектам.

Над Дніпром виросли значних розмірів споруди - вугільна вежа, вуглемийка, коксові батареї.2 old photo

Учасники мітингу, що відбувся 27 листопада 1930 року з підйомом зустріли пропозицію передовика Г. Карпова привласнити коксохімічному заводу ім'я Серго Орджонікідзе.

8 лютого 1931 був виданий перший кокс. Дата ця увійшла в історію вітчизняної коксохімії як день народження і перший робочий день Дніпродзержинського коксохімічного заводу.

Вуглезбагачувальна фабрика, дві коксові батареї №1 і №2 системи "Дістікок" по 40 камер в кожній, проєктною потужністю 415 тис. тонн металургійного коксу на рік, цеху уловлювання та переробки смоли були введені в експлуатацію 18 березня 1931 року в числі об'єктів, що входять в першу чергу заводу.

Друга черга заводу - три коксові батареї по 45 камер в кожній, цехи уловлювання та ректифікації - вводилася в експлуатацію протягом 1932-1933 років. Причому, починаючи з другої батареї, будівництво і пуск основних агрегатів здійснювалися під керівництвом вітчизняних інженерно-технічних працівників, без участі іноземних фахівців.

Вже до 1940 року завод досяг проєктної потужності і став одним з кращих серед коксохімічних підприємств країни. Підприємство виробляло якісний і найдешевший кокс в республіці, що і було відзначено нагородами уряду.

Росли люди, а разом з ними зростав і завод. Він розпрямляв свої плечі, нарощуючи виробництво потрібної для країни різної продукції. 

Але все це раптовим бомбовим ударом перервала, зруйнувала війна ...
Фронт все ближче підходив до Дніпродзержинська. Однак коксохімічний завод імені Орджонікідзе продовжував працювати до припинення надходження вугілля з Донбасу. В найкоротший термін найважливіші вузли, головним чином електродвигуни, коксові машини, інші апарати і агрегати, були демонтовані і вивезені на майданчик споруджуваного Орско-Халиловского металургійного комбінату.

Прощаючись з заводом, коксохіміки сподівалися, що війна триватиме недовго і після повернення їм вдасться швидко налагодити виробництво. Однак війна розпорядилася по-своєму. Ворог повністю зруйнував вуглезбагачувальний цех, підірвав всi п'ять коксових батарей. Значні пошкодження були нанесені парокотельному, хімічному і допоміжним цехам.

3 obeliskБагато коксохімікiв не повернулися з полів битв. Вони поклали голови в смертельній сутичці з ворогом, далеко від рідних місць.

На згадку про них на заводі споруджено гранітний обеліск, на якому викарбувані прізвища загиблих за Батьківщину у Великій світовій війні 1941-1945 років.

Після звільнення Дніпродзержинська у 1943 році розгорнулися відновні роботи, що базувалися на впровадженні нової техніки й більш досконалих технологічних схем.

З квітня 1946 року, тобто з моменту видачі першого післявоєнного коксу, почався якісно новий етап в історії заводу. Відбудований заново, він тепер мало чим нагадував колишній, хіба що своїми зовнішніми обрисами. На ньому почали освоюватися перші вітчизняні коксові батареї типу ПВР-46, впроваджуватися пневматичне обвалення шихти в вугільних вежах, принципово нові технологічні схеми.

Відновлення всіх цехів заводу було завершено до 1950 року. 4 old photoПідприємство швидко нарощувало технологічну потужність. Десяту частину коксу, який вироблявся в Українській РСР, виробляли дніпродзержинські коксохіміки.

Завдяки досягнутим високим виробничим показникам, зразковiй трудовiй дисциплінi, високому технічному та культурному рівню трудового колективу, в 1960 році Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе одним з перших в Україні здобув почесне право називатися колективом Комуністичної праці.

5 znchekЗа успіхи зi збільшення випуску коксохімічної продукції, вдосконалення технології та організації виробництва в 1976 році завод нагороджений орденом "Знак Пошани". 

Якість - показник зрілості колективу, його авторитет, його марка. А марку рідного підприємства потрібно тримати високо - це завжди розуміли і робочі, і фахівці Дніпродзержинського коксохімічного заводу.

Велика робота з поліпшення якості продукції, що випускається і поліпшення економічних показників була проведена на заводі в 1965-1975 роках.

На підприємстві наполегливо, з року в рік, вдосконалювали методи комплексного впливу на якість виробленої продукції.

6 sssrВипуск якісної продукції дозволяв поліпшення організації праці, управління і планування, охорони праці і збереження матеріальних ресурсів, зростання конкретних можливостей і в кінцевому підсумку - краще, більш повне задоволення потреб суспільства. За 1978 рік питома вага продукції вищої категорії якості в загальному обсязі склала 78%.

Організаційно-технічна основа комплексної системи управління якістю продукції - стандарти підприємства, при розробці яких велику допомогу надав заводу Український науково-дослідний вуглехімічний інститут.

За підсумками роботи за 1979 рік Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе був нагороджений Дипломом ВЦРПС і Держстандарту СРСР "За досягнення найкращих результатів по випуску продукції з державним Знаком якості". А за успіхи в республіканському міжгалузевому змаганні заводу було присуджено звання "Підприємство високої якості продукції".

Стандарти підприємства разом з успішно функціонуючою системою менеджменту постійно вдосконалюються.

Так, під наглядом "Бюро Верітас Україна" 15 вересня 2005 на підприємстві почався процес сертифікації відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2000. Сертифікат відповідності був отриманий 19 червня 2007 року.

У червні 2010 підприємство підтвердило відповідність системи менеджменту якості (СМЯ) міжнародному стандарту ISO 9001:2008. А в липні 2018 року отримано сертифікат відповідності системи менеджменту якості ПРАТ "ДКХЗ" вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015.

В травні 2021 року підприємство успішно пройшло ре-сертифікаційний аудит системи менеджменту якості (СМЯ) підприємства на відповідність міжнародному стандарту ISO 9001:2015.  Аудит виконаний ТОВ "Технічні та управлінські послуги", представником міжнародної організації TÜV SÜD в Україні.

Цей аудит - початок чергового  трирічного циклу незалежної оцінки і нашого подальшого вдосконалення.

 

 

sertifikat 

Зрослі потреби в якісному коксі, хімічної продукції, підвищення вимог до поліпшення умов праці, вирішення важливих екологічних проблем зумовили необхідність глибокої реконструкції та переоснащення підприємства. 

8 photo
Так, в травні 1989 року була введена в експлуатацію нова коксова батарея №1 біс з об'ємом камер коксування 41,6 м3 і потужністю 750 тисяч тонн коксу валового 6%-ої вологості на рік, 7 первинних горизонтальних газових холодильників і машинний зал цеху уловлювання хімічних продуктів коксування, установка біохімічної очистки стічних вод.10 photo

11 photo

У 1992 году проведена перекладка коксової батареї №5 потужністю 280 тисяч тонн коксу валового 6%-ої вологості на рік.

У квітні 1996 року Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе був перетворений у відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський коксохімічний завод".

Реконструкція підприємства тривала.12 photo

Для освоєння промислового процесу отримання якісних електродних пекiв з термообробленої під тиском смоли була реконструйована ділянка дистиляції і виробництва пеку СПЦ. В процесі реконструкції, що завершилася в грудні 1997 року, були модернізовані й споруджені будівля дистиляції, трубчасті печі (в тому числі піч для зневоднення смоли), смолопереробні агрегати, збірники фракцій смоли, установка отримання електродного пеку. У 2001 році введено в експлуатацію механізований склад пеку.

З метою зниження вмісту вологи до 0,5% в пеку після мокрої грануляції в 2007 році за проєктом проєктно-конструкторського відділу заводу була побудована і введена в експлуатацію установка сушіння гранульованого кам'яновугільного пеку продуктивністю 3,5 т/годину.

Будівництво котельні, що відповідає сучасним вимогам, було зумовлено необхідністю забезпечення виробництва паром в достатній кількості. Так, в 1999 році був введений в експлуатацію І-й блок котельні № 2 в складі трьох котлів ДЕ 25 14 ГМ, а в грудні 2003 року - ІІ-й блок у складі двох котлів.

Протягом десятиліття були побудовані нові і модернізовані багато працюючих об'єктiв. У 2000 році була вдосконалена схема підготовки шихти для коксування: введена в експлуатацію дробарка №5 для попереднього дроблення складнодробимого вугільного концентрату. Це сприяло підвищенню якості коксової продукції.
13 photo

Триває розпочатий в 2001 році капітальний ремонт силосів закритого складу вугілля за унікальним способом заливки зсередини. Наявність складських потужностей дозволяє забезпечувати безперебійну роботу ділянки вуглепідготовки ВКЦ.

З 2001 року цех ректифікації сирого бензолу перепрофільований у цех по переробці газового конденсату потужністю до 35 000 т/рік. На жаль, на сьогоднішній день цех законсервований.

Дніпродзержинськ - промислове місто, тому проблеми забруднення навколишнього середовища стоять дуже гостро. З огляду на важливість і актуальність проблеми охорони навколишнього природного середовища для міста в ПАТ "Дніпродзержинський КХЗ" щорічно і на перспективу розробляється комплекс природоохоронних заходів, реалізація яких дає можливість зменшити техногенне навантаження на природу.

Для цього на підприємстві працює пилогазоочисне обладнання, встановлено ряд технічних заходів з охорони атмосферного повітря, в тому числі:

  •     аспірація повітря від місця видалення вугільної та коксового пилу з його подальшим очищенням;
  •     бездимне завантаження коксових печей;
  •     гасіння коксу знефеноленою водою, очищеною на біохімічної установці;
  •     установка дихальних клапанів на сховищах;
  •     ремонт двер’євого господарства і газовідвідної арматури коксових батарей.

Підприємство є вторинним водокористувачем щодо забезпечення водою основного виробництва. Всі цехи заводу працюють на замкнутому оборотному циклі водопостачання. Дана технологія забезпечує використання промислових стічних вод на потреби виробництва в повному обсязі і не допускає скидів стічних вод у відкриті водойми.

З метою скорочення обсягів викидів фахівцями підприємства розроблені і введені передові сучасні технології. 2005 рік ознаменувався завершенням реконструкції технологічної схеми кінцевого охолодження коксового газу з закриттям оборотного циклу води. Вперше в Україні застосовано схему охолодження оборотної води закритого "брудного" циклу одночасно з її деціанізацією (деклараційний патент A 64625 Україна від 16.02.2004 на спосіб деціанізації оборотної води циклу кінцевого охолодження коксового газу). З цією метою в технологічній схемі задіяні два резервних первинних газових холодильника ХПГ 2200. Впровадження цього заходу дозволило скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу на 440 т/рік при цьому зберігши якість оборотної води "брудного" циклу.

Для мінімізації впливу підприємства і його продукції на навколишнє середовище було розпочато будівництво цеху з очистки коксового газу від сірководню моноетаноламіновим способом до його вмісту в газі 0,5 г/м3.
14 photoСпад виробництва в 90-х роках негативно позначився на збереженнi обладнання, особливо пічного фонду.

З 2006 року ведеться ремонт коксової батареї №1-біс вуглекоксового цеху, який включає часткову перекладку вогнетривкої кладки опалювальних простінків на глибину 4-6 вертикалей з коксової і машинної сторін із заміною броні, армуючих рам, вузлів армування анкерних стяжок, газовідвідної арматури і дверей.

З 2007 року ведеться модернізація обладнання бензольного-скруберного відділення ЦУХПК.

Одним з етапів стало вирішення питання охолодження масла «дебензіне». Замість фізично зношених зрошувальних холодильників були встановлені два горизонтальних і два вертикальних кожухотрубчастих холодильника загальною площею охолодження 2000 м2, а також два апарати повітряного охолодження АПО поверхнею охолодження 7100 м2 і 4100 м2.

У квітні 2011 року введено в експлуатацію кінцевий газовий холодильник і бензоловий скрубер конструкції ГИПРОКОКС.

З кожним роком підприємство розвивається і вдосконалюється. До складу підприємства входять 3 основних структурних підрозділи: углекоксовий цех, цех уловлювання хімічних продуктів коксування і смолопереробний цех, а також 18 допоміжних цехів і дільниць.

З розвитком технічного прогресу на підприємстві для успішного вирішення поставлених завдань все більшого значення набуває ефективне управління процесом виробництва. На підприємстві розроблена оптимальна організаційна структура управління, основною відмінною рисою якої є встановлення підпорядкованості по центрам функціональної відповідальності. Для централізації ремонтних служб, єдиного планування та організації ремонтів, підвищення коефіцієнта корисної дії технологічного обладнання, забезпечення його безаварійної роботи, підвищення якості техобслуговування і зниження витрат підприємства на його проведення в 2010 році був створений Сервісний центр, що інтегрує в своїй структурі механічну і електричну служби.

Для приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" з 1 квітня 2011 року ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ" було перейменовано в ПАТ "Євраз Дніпродзержинський КХЗ".

На сьогоднішній день ПрАТ "Дніпровський КХЗ" – одне з небагатьох підприємств галузі в Україні з повним циклом переробки хімічних продуктів коксування. Тут здійснюється підготовка вугільної шихти, виробництво коксу, уловлювання хімічних продуктів коксування, переробка кам'яновугільної смоли.

Підприємство виробляє широкий спектр коксової і хімічної продукції, яка відповідає європейським і міжнародним стандартам:

Продукція, що випускається, знаходить своїх споживачів серед металургійних, енергетичних, хімічних та інших промислових компаній, що сприяє створенню іміджу надійного партнера, який враховує і задовольняє запити кожного конкретного споживача.

15 photo

© 2020 | ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод"