Історія підприємства

1 logoІсторія одного з перших підприємств вітчизняної коксохімії почалася в серпні 1927 року. Не було урочистого мітингу, ніхто не вимовляв промов, коли безіменний робочий вийняв першу лопату грунту на місці майбутнього коксохімічного заводу на березі Дніпра в Кам'янському.

Спочатку коксохім планувався як окремий цех Дніпровського металургійного заводу - легендарної Дзержинки. І лише потім він виділився в самостійне підприємство - Дніпродзержинський коксохімічний завод №24. Дзержинка вдихнула в нього життя, вона стимулювала його розвиток і вдосконалення.

На будівництві заводу вперше в країні був застосований спосіб глибинного водовідливу для зниження рівня ґрунтових вод на місці спорудження котлованів. Осушене таким способом дно котловану покрили дорогої тришарової ізоляцією з свинцевих листів, зварених автогеном. І тільки потім на цю свинцеву підстилку був покладений гранітобетон.

Інженерні рішення об'єктів по будівництву коксохімічного заводу були дуже складними для того часу, тому багато потужності заводу зводилися під керівництвом інженерів з Бельгії, Франції, Німеччини. На досвіді будівництва перших коксохімічних підприємств вчилися вітчизняні будівельники та проектувальники. Надалі коксохімічні заводи на території колишнього СРСР зводилися вже по вітчизняним проектам.

Над Дніпром виросли значних розмірів споруди - вугільна вежа, углемойка, коксові батареї.2 old photo

На що відбувся 27 листопада 1930 року мітингу його учасники з підйомом зустріли пропозицію передовика Г. Карпова привласнити коксохімічному заводу ім'я Серго Орджонікідзе.

8 лютого 1931 був виданий перший кокс. Дата ця увійшла в історію вітчизняної коксохімії як день народження і перший робочий день Дніпродзержинського коксохімічного заводу.

Вуглезбагачувальна фабрика, дві коксові батареї №1 і №2 системи "Дістікок" по 40 камер в кожній, проектною потужністю 415 тис. Тонн металургійного коксу на рік, цеху уловлювання та переробки смоли були введені в експлуатацію 18 березня 1931 року в числі об'єктів, що входять в першу чергу заводу.

Друга черга заводу - три коксові батареї по 45 камер в кожній, цехи уловлювання та ректифікації - вводилася в експлуатацію протягом 1932-1933 років. Причому, починаючи з другої батареї, будівництво і пуск основних агрегатів здійснювалися під керівництвом вітчизняних інженерно-технічних працівників, без участі іноземних фахівців.

Вже до 1940 року завод досяг проектної потужності і став одним з кращих серед коксохімічних підприємств країни. Підприємство виробляло якісний і найдешевший кокс в республіці, що і було відзначено нагородами уряду.

Росли люди, а разом з ними зростав і завод. Він розпрямляв свої плечі, нарощуючи виробництво потрібної для країни різної продукції. 

Але все це раптовим бомбовим ударом перервала, зруйнувала війна ...
... Фронт все ближче підходив до Дніпродзержинська. Однак коксохімічний завод імені Орджонікідзе продовжував працювати до припинення надходження вугілля з Донбасу. В найкоротший термін найважливіші вузли, головним чином електродвигуни, коксові машини, інші апарати і агрегати, були демонтовані і вивезені на майданчик споруджуваного Орско-Халиловского металургійного комбінату.

Прощаючись з заводом, коксохіміки сподівалися, що війна триватиме недовго і після повернення їм вдасться швидко налагодити виробництво. Однак війна розпорядилася по-своєму. Ворог повністю зруйнував вуглезбагачувальний цех, підірвав все п'ять коксових батарей. Значні пошкодження були нанесені парокотельного, хімічним і допоміжних цехів.

3 obeliskБагато коксохіміки не повернулися з полів битв. Вони поклали голови в смертельній сутичці з ворогом, далеко від рідних місць.

На згадку про них на заводі споруджено гранітний обеліск, на якому викарбувані прізвища загиблих за Батьківщину у Великій світовій війні 1941 1945 років.

Після звільнення Дніпродзержинська у 1943 році розгорнулися відновні роботи, що базуються на впровадженні нової техніки і більш досконалих технологічних схем.

З квітня 1946 року, тобто з моменту видачі першого післявоєнного коксу, почався якісно новий етап в історії заводу. Відбудований заново, він тепер мало чим нагадував колишній, хіба тільки своїми зовнішніми обрисами. На ньому почали освоюватися перші вітчизняні коксові батареї типу ПВР-46, впроваджуватися пневматична обвалення шихти в вугільних вежах, принципово нові технологічні схеми.

Відновлення всіх цехів заводу було завершено до 1950 року. 4 old photoПідприємство швидко нарощувало технологічну потужність. Десяту частину коксу, який вироблявся в Українській РСР, виробляли дніпродзержинські коксохіміки.

Завдяки досягнутим високим виробничими показниками, зразковою трудової дисципліни, високому технічному та культурному рівню трудового колективу в 1960 році Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе один з перших в Україні завоював почесне право називатися колективом Комуністичного праці.

5 znchekЗа успіхи по збільшенню випуску коксохімічної продукції, удосконалення технології та організації виробництва в 1976 році завод нагороджений орденом "Знак Пошани". 

Якість - показник зрілості колективу, його авторитет, його марка. А марку рідного підприємства потрібно тримати високо - це завжди розуміли і робочі, і фахівці Дніпродзержинського коксохімічного заводу.

Велика робота по поліпшенню якості продукції, що випускається і поліпшенню економічних показників була пророблена на заводі в 1965-1975 роках.

На підприємстві наполегливо, з року в рік, вдосконалювали методи комплексного впливу на якість виробленої продукції.

6 sssrВипуск якісної продукції припускав поліпшення організації праці, управління і планування, збереження праці і матеріальних ресурсів, зростання конкретних можливостей і в кінцевому підсумку - краще, більш повне задоволення потреб суспільства. За 1978 рік питома вага продукції вищої категорії якості в загальному обсязі склала 78%.

Організаційно-технічна основа комплексної системи управління якістю продукції - стандарти підприємства, при розробці яких велику допомогу надав заводу Український науково-дослідний вуглехімічний інститут.

За підсумками роботи за 1979 рік Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе був нагороджений Дипломом ВЦРПС і Держстандарту СРСР "За досягнення найкращих результатів по випуску продукції з державним Знаком якості". А за успіхи в республіканському міжгалузевому змаганні заводу було присуджено звання "Підприємство високої якості продукції".

Стандарти підприємства не можуть бути вічними, в них потрібно своєчасно вносити поправки, удосконалювати. Так, під наглядом "Бюро Верітас Україна" 15 вересня 2005 на підприємстві почався процес сертифікації відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001: 2000. Сертифікат відповідності був отриманий 19 червня 2007 року.

У червні 2010 підприємство підтвердило відповідність системи менеджменту якості (СМЯ) міжнародному стандарту ISO 9001: 2008. А в липні 2018 року отримано сертифікат відповідності системи менеджменту якості ПрАТ "ДКХЗ" вимогам міжнародного стандарту ISO 9001 діє до: 2015. 02-03 квітня 2019 року ТОВ "Технічні та управлінські послуги" проведено 1-й наглядовий аудит системи менеджменту якості (СМЯ) підприємства на відповідність стандарту ISO 9001 діє до: 2015.

sertifikat 

Зрослі потреби в якісному коксі, хімічної продукції, підвищення вимог до поліпшення умов праці, вирішення важливих екологічних проблем зумовили необхідність глибокої реконструкції та переоснащення підприємства. 

8 photo
Так, в травні 1989 року була введена в експлуатацію нова коксова батарея №1 біс з об'ємом камер коксування 41,6 м3 і потужністю 750 тисяч тонн коксу валового 6% -ої вологості на рік, 7 первинних горизонтальних газових холодильників і машинний зал цеху уловлювання хімічних продуктів коксування, установка біохімічної очистки стічних вод.10 photo

11 photo

У 1992 году проведена перекладка коксової батареї №5 потужністю 280 тисяч тонн коксу валового 6% -ої вологості на рік.

У квітні 1996 року Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе був перетворений у відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський коксохімічний завод".

Реконструкція підприємства тривала.12 photo

Для освоєння промислового процесу отримання якісних електродних пеков з термообработанной під тиском смоли був реконструйований ділянку дистиляції і виробництва пеку СПЦ. В процесі реконструк¬ціі, що завершилася в грудні 1997 року, були модернізовані і споруджені будинок дистиляції, трубчасті печі (в тому числі піч для зневоднення смоли), СМОЛОПЕРЕРОБНИЙ агрегати, збірники фракцій смоли, установка отримання електродного пеку. У 2001 році введено в експлуатацію механізований склад пеку.

З метою зниження вмісту вологи до 0,5% в пеку після мокрою грануляції в 2007 році за проектом проектно-конструкторського відділу заводу була побудована і введена в експлуатацію установка сушіння гранульованого кам'яновугільного пеку продуктивністю 3,5 т / годину.

Будівництво котельні, що відповідає сучасним вимогам, було продиктовано необхідністю забезпечення виробництва паром в достатній кількості. Так, в 1999 році був введений в експлуатацію І-й блок котельні № 2 в складі трьох котлів ДЕ 25 14 ГМ, а в грудні 2003 року - ІІ-й блок у складі двох котлів.

Протягом десятиліття були побудовані нові і модернізовані багато працюючих об'єкти. У 2000 році була вдосконалена схема підготовки шихти для коксування: введена в експлуатацію дробарка №5 для попереднього дроблення труднодробімого вугільного концентрату. Це сприяло підвищенню якості коксової продукції.
13 photo

Триває розпочатий в 2001 році капітальний ремонт силосів закритого складу вугілля за унікальним способом заливки зсередини. Наявність складських потужностей дозволяє забезпечувати безперебійну роботу ділянки вуглепідготовки УКЦ.

З 2001 року цех ректифікації сирого бензолу перепрофільований в цех по переробці газового конденсату потужністю до 35 000 т / рік. На жаль, на сьогоднішній день цех законсервований.

Дніпродзержинськ - промислове місто, тому проблеми забруднення навколишнього середовища стоять дуже гостро. З огляду на важливість і актуальність проблеми охорони навколишнього природного середовища для міста в ПАТ "Дніпродзержинський КХЗ" щорічно і на перспективу розробляється комплекс природоохоронних заходів, реалізація яких дає можливість зменшити техногенне навантаження на природу.

Для цього на підприємстві працює пилогазоочисне обладнання, встановлено ряд технічних заходів з охорони атмосферного повітря, в тому числі:

  •     аспірація повітря від місця видалення вугільної та коксового пилу з його подальшим очищенням;
  •     бездимна завантаження коксових печей;
  •     гасіння коксу обесфеноленой водою, очищеною на біохімічної установці;
  •     установка дихальних клапанів на сховищах;
  •     ремонт дверьевого господарства і газовідвідної арматури коксових батарей.

Підприємство є вторинним водокористувачем щодо забезпечення водою основного виробництва. Всі цехи заводу працюють на замкнутому оборотному циклі водопостачання. Дана технологія забезпечує використання промислових стічних вод на потреби виробництва в повному обсязі і не допускає скидів стічних вод у відкриті водойми.

З метою скорочення обсягів викидів фахівцями підприємства розроблені і введені передові сучасні технології. 2005 рік ознаменувався завершенням реконструкції технологічної схеми кінцевого охолодження коксового газу з закриттям оборотного циклу води. Вперше в Україні застосовано схему охолодження оборотної води закритого "брудного" циклу одночасно з її деціанізаціей (деклараційний патент A 64625 Україна від 16.02.2004 на спосіб деціанізаціі оборотної води циклу кінцевого охолодження коксового газу). З цією метою в технологічній схемі задіяні два резервних первинних газових холодильника ХПГ 2200. Впровадження цього заходу дозволило скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу на 440 т в рік при цьому зберігши якість оборотної води "брудного" циклу.

Для мінімізації впливу підприємства і його продукції на навколишнє середовище було розпочато будівництво цеху з очистки коксового газу від сірководню моноетаноламіновим способом до його змісту в газі 0,5 г / м3.
14 photoСпад виробництва в 90-х роках негативно позначився на збереження обладнання, особливо пічного фонду.

З 2006 року ведеться ремонт коксової батареї №1-біс углекоксового цеху, який включає часткову перекладку вогнетривкої кладки опалювальних простінків на глибину 4-6 вертикаль з коксової і машинної сторін із заміною бронею, армуючих рам, вузлів армування анкерних стяжок, газовідвідної арматури і дверей.

З 2007 року ведеться модернізація обладнання бензольного-скрубберного відділення ЦУХПК.

Одним з етапів стало вирішення питання охолодження масла «дебензіне». Замість фізично зношених зрошувальних холодильників були встановлені два горизонтальних і два вертикальних кожухотрубчастих холодильника загальною площею охолодження 2 000 м2, а також два апарати повітряного охолодження АВО поверхнею охолодження 7 100 м2 і 4 100 м2.

У квітні 2011 року введено в експлуатацію кінцевий газовий холодильник і бензоловий скруббер конструкції ГИПРОКОКС.

З кожним роком підприємство розвивається і вдосконалюється. До складу підприємства входять 3 основних структурних підрозділи: углекоксовий цех, цех уловлювання хімічних продуктів коксування і СМОЛОПЕРЕРОБНИЙ цех, а також 18 допоміжних цехів і дільниць.

З розвитком технічного прогресу на підприємстві для успішного вирішення поставлених завдань все більшого значення набуває ефективне управління процесом виробництва. На підприємстві розроблена оптимальна організаційна структура управління, основною відмінною рисою якої є встановлення підпорядкованості по центрам функціональної відповідальності. Для централізації ремонтних служб, єдиного планування та організації ремонтів, підвищення коефіцієнта корисної дії технологічного обладнання, забезпечення його безаварійної роботи, підвищення якості техобслуговування і зниження витрат підприємства на його проведення в 2010 році був створений Сервісний центр, що інтегрує в своїй структурі механічну і електричну служби.

Для приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" з 1 квітня 2011 року ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ" було перейменовано в ПАТ "Євраз Дніпродзержинський КХЗ".

На сьогоднішній день ПрАТ "Дніпровський КХЗ" одне з небагатьох підприємств галузі в Україні з повним циклом переробки хімічних продуктів коксування. Тут здійснюється підготовка вугільної шихти, виробництво коксу, уловлювання хімічних продуктів коксування, переробка кам'яновугільної смоли.

Підприємство виробляє широкий спектр коксової і хімічної продукції, яка відповідає європейським і міжнародним стандартам:

Продукція, що випускається знаходить своїх споживачів серед металургійних, енергетичних, хімічних та інших промислових компаній, що сприяє створенню іміджу надійного партнера, який враховує і задовольняє запити кожного конкретного споживача.

15 photo

© 2020 | ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод"

Login Form